На главнуюНаписать письмоКарта сайта
Пошук по сайту:

НОВИНИ

08. 11. 2017

Увага! ГУ ДФС у Дніпропетровській області попереджає про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскал…

Детальніше

03. 11. 2017

Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі інформує

Детальніше

Баннер
НОВИНИ ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє
НОВИНИ
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє
03. 01. 2017

Вчасно звітуємо за допомогою електронних сервісів ДФС

 

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська  нагадує, що платники податків можуть складати податкові накладні/розрахунки коригування в електронному вигляді та реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), подавати запити до ЄРПН та отримувати витяг і податкову накладну з ЄРПН, податкову звітність з ПДВ.

Для формування та надсилання податкових накладних та іншої звітності платник податків може використовувати будь - яке програмне забезпечення або може користуватися програмним забезпеченням «Система формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді» та «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності», які разом з інструкцією щодо встановлення можна безоплатно завантажити на офіційному веб - порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділі «Електронна звітність» (підрозділ «Програмне забезпечення» > «ОПЗ - програми з формування і подання платниками податків податкової звітності і реєстру отриманих та виданих податкових накладних до органів ДФС в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку»).

Про обчислення суми земельного податку юридичними особами

 

ДПІ у Кіровському райолні м.Дніпропетровська з метою забезпечення дотримання вимог чинного законодавства в частині справляння земельного податку з юридичних осіб та у зв’язку із наближенням терміну подання звітності на 2017 рік з даного податку звертає увагу на наступному.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі.

При цьому згідно з положеннями глави 15 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) юридичні особи, які засновані громадянами України або юридичними особами України, можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Землекористування згідно з вимогами Земельного кодексу може бути постійним та на умовах оренди. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Зокрема, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а)  підприємства, установи та організації, що належать до державної та

комунальної власності;

б)  громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в)  релігійні організації - країни, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому закон і м порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»;

ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Особливу увагу необхідно звернути на те, що відповідно до пункту 6 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але згідно з Земельним кодексом, прийнятим у 2001 році, не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Положення пункту 6 Розділу X щодо обов'язку переоформити право постійного користування Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). З огляду на викладене такі суб'єкти господарювання також є платниками земельного податку.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі таку довідку необхідно подавати за умови затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Ставки земельного податку визначаються рішеннями органів місцевого самоврядування, оскільки з 1 січня 2015 року плату за землю віднесено до місцевих податків як одну із складових податку на майно.

При цьому звертаємо увагу, що за відсутності рішення місцевої ради, плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).

Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

З 01.01.2017 набирає чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська інформує, що з 1 січня 2017 року набирає чинності Закон України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон №1801).

Законом №1801, зокрема, вста- новлено розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати у 2017 році.

Так відповідно до статті 7 Закону №1801 у 2017 році установлено прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі:

- з 1 січня – 1544 гривні,

- з 1 травня – 1624 гривні,

- з 1 грудня – 1700 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення установлено прожитковий мінімум у таких розмірах:

- для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1355 гривень, з 1 травня – 1426 гривень, з 1 грудня – 1492 гривні;

- для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року – 1689 гривень, з 1 травня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1860 гривень;

- для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні;

- для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року – 1247 гривень, з 1 травня – 1312 гривень, з 1 грудня – 1373 гривні.

Статтею 8 Закону №1801 установити у 2017 році мінімальну заробітну плату:

- у місячному розмірі: з 1 січня – 3200 гривень;

- у погодинному розмірі: з 1 січня – 19,34 гривні.

Закон №1801 опубліковано у газеті «Голос України» від 27.12.2016 №248 та розміщено на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1801-19

Про деякі особливості деклараційної кампанії – 2017

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська звертають увагу дніпрян на те, що з першого січня 2017 року розпочинається кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у звітному 2016 році.

Насамперед, слід зазначити, що  звітування   про    отримані    у      2016 році доходи фізичні особи повинні здійснювати за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479 (далі – наказ № 821).

У зв’язку із впровадженням ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у розмірі 18% та скасуванням підпункту «є» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у платників податку, які отримували доходи від двох та більше податкових агентів у розмірі визначеному п.п.«є» п.176.1 ст.176 ПКУ, за результатами 2016 року не виникає обов’язку щодо подання Декларації.

Фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з 01.01.2016 авансові платежі з ПДФО розраховують та сплачують згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом, тобто до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня. При цьому авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п.177.5.1 п.177.5 ст.177 ПКУ).

Враховуючи зазначені зміни протягом звітного (податкового) року авансові платежі з ПДФО формуються у платника податку в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) як переплата, а нарахування податкових зобов’язань здійснюються за даними Декларації за відповідний звітний (податковий) період. При цьому платник податків визначає суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, за результатами звітного (податкового) року у рядку 1.1 додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації, яка переноситься до графи 6 рядка 10.7 Декларації.

Інформаційно платник податків в рядках 1.2 – 1.4 додатку Ф2 до Декларації зазначає суму сплачених авансових платежів з ПДФО; залишок суми ПДФО, що підлягає сплаті або поверненню з урахуванням сплачених авансових платежів, при цьому такі показники в ІКП платника податків не відображаються.

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ З 01.01.2015 ПО 31.12.2015

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська звертає увагу, що Державна фіскальна служба у зв’язку з прийняттям судовими органами касаційної інстанції низки рішень, які набрали законної сили, у справах щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій платників ПДВ з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, здійснюваних у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно), у листі від 23.12.2016 №40757/7/99-99-15-03-01-17 (далі – лист ДФС №40757) повідомила наступне.

Згідно з підпунктами «а», «б» і «г» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

- постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України;

- вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

У редакції пункту 188.1 статті 188 ПКУ, чинній з 01.01.2015 до 31.12.2015, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначалася виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування ПДВ операцій платників податку з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не могла бути нижче собівартості таких товарів/послуг за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

Разом з тим, висновки судових органів касаційної інстанції щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, здійснюваних у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно), викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать про наступне.

При здійсненні у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно) операцій з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, собівартість яких перевищувала вартість вивезених за межі митної території України товарів (експортованих товарів), застосовувалася нульова ставка ПДВ та була відсутня необхідність донарахування податкових зобов’язань з ПДВ і складання другої податкової накладної на суму перевищення собівартості виготовлених товарів над вартістю вивезених за межі митної території України товарів (експортованих товарів).

У зв’язку з цим та враховуючи вимоги пункту 53.3 статті 53 ПКУ ДФС повідомляє, що усі раніше надані платникам ПДВ відповіді щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, здійснюваних у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно), слід використовувати у частині, що не суперечить положенням цього листа.

 

ПРО ПОДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ЗА 2016 РІК

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська  інформує, що Державна фіскальна служба України для забезпечення коректності даних про стан розрахунків платників з бюджетами з податку на прибуток підприємств та податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, в інтегрованих картках платників, передбачених Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів Україна від 07.04.2016 №422, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, повідомила наступне.

Статтею 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – #ПКУ) для податку на прибуток підприємств передбачено податкові (звітні) періоди календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п.137.4 ст.137 ПКУ) та річний податковий (звітний) період (п.137.5 ст.137 ПКУ). Отже, при складанні податкової звітності з податку на прибуток платник визначає та заповнює відомості стосовно базового звітного періоду.

Для податкової декларації з податку на прибуток, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2016 №585, у рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік».

Якщо для податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік зазначено позначку «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року.

Платниками податку на прибуток підприємств, що подають звітність засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (далі – в електронному вигляді):

- для базового звітного періоду квартал обирається електронна форма з кодом J0100115 (коди додатків J0110307, J0110605, J0111305, J0111406, J0111505, J0111605, J0111706, J0111803, J0112803);

- для базового звітного періоду рік обирається електронна форма з кодом J0108103 (коди додатків J0180303, J0180603, J0181303, J0181403, J0181503, J0181603, J0181703, J0181803, J0182803).

При складанні та поданні на паперових носіях розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2015 №544, після рядка 2 заголовної частини розрахунку платнику рекомендується зазначати на бланку самостійно слова «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік». Відповідно, якщо для розрахунку за 2016 рік зазначено слова «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року.

Платники податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво та подають звітність в електронному вигляді, використовуючи адаптовані електронні форми із зазначенням необхідних позначок, мають можливість:

- для базового звітного періоду квартал обрати електронну форму з кодом J0100608 (коди додатків J0165103, J0165203, J0165303) або J0100807 (коди додатків J0185103, J0185203, J0185303);

для базового звітного періоду рік обрати електронну форму з кодом J0170601 (коди додатків J0176101, J0176201, J0176301) або J0170801 (коди додатків J0178101, J0178201, J0178301).

Реєстр електронних форм податкових документів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/…/informatsiy…/reestr-elektronnih-form-po/http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/279541.html

 

Змінені умови сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців

 

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська   звертає увагу, що з 1 січня 2017 року набирає чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон №1774.)

Відповідно до нових норм з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також ФОП – платники єдиного податку другої та третьої груп визначають суму єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, тобто 704 гривні на місяць (3 200 грн. х 22% = 704 грн.), та зобов’язані її сплатити незалежно від того, отримували вони цього місяця дохід чи ні.

При цьому, перша група спрощенців повинні сплачувати половину мінімального страхового внеску, тобто 352 гривні на місяць.

Закон №1774 опубліковано у газеті «Голос України» від 27.12.2016 №248 та розміщено на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1774-19

Про нові форми реєстраційних документів

 

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська   звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням http://acskidd.gov.ua/news повідомив наступне.

Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 15.12.2016 №180 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:

- Реєстраційна картка (для юридичної особи);

- Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця);

- Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набули чинності з 22 грудня 2016 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 31.03.2017 включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» за посиланням:

Корпоратив за рахунок працедавця: податкові наслідки для працівників

 

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська  повідомляє,що відповідно до пп.«є» пп.14.1.54 п.14.1 ст14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно з пп.«а» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

Однак оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Враховуючи вищевикладене, вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться працедавцем для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.

Як закриваються рахунки платників податків у разі проведення процедури ліквідації банку?

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська   повідомляє, що відповідно до ст. 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Згідно з ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк може бути ліквідований:

- за рішенням власників банку;

- у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, передбачено, що у разі ліквідації банку повідомлення про закриття рахунків платників податків подає голова ліквідаційної комісії або ліквідатор чи уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку (далі – ліквідатор банку).

Якщо ліквідатор банку не має можливості відправлення/приймання електронних повідомлень засобами телекомунікаційного зв’язку, то повідомлення про закриття рахунків платників податків подається ліквідатором у паперовому вигляді у день закриття рахунка особисто або надсилається поштою з повідомленням про вручення на адресу відповідного контролюючого органу, у якому платник податків обліковується як платник податків і зборів. Повідомлення про закриття рахунків платників податків засвідчується підписом ліквідатора банку та скріплюється печаткою банку чи ліквідатора банку (за наявності).

Протидія митним правопорушенням

 

«Протидія митним порушенням є однією з найбільш важливих складових діяльності митниці. Підводячи попередні підсумки роботи Дніпропетровської митниці ДФС, у 2016 році за даним напрямком слід зазначити, що з початку поточного року митницею складено 149 протоколів про порушення митних правил на суму майже 109 млн грн. В той час, як за аналогічний період 2015 року було складено 90 справ про порушення митних правил на суму 19,5 млн грн. У 2016 році збільшено кількість справ про порушення митних правил з реально вилученими предметами правопорушень. Також, складено 30 протоколів про порушення митних правил та вилучено товарів на суму більше 9 млн грн.

При цьому, Дніпропетровською митницею ДФС направлено на розгляд до суду 54 справи на суму майже 111 млн грн. і стягнуто майже 667 тис. грн. Слід зазначити, що з початку року в Державній виконавчій службі Дніпра знаходяться конфісковані товари на суму 900 тис. грн. Перераховано коштів до Держбюджету від реалізації предметів порушення митних правил на суму 126 тис. грн.

Також управлінням протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці проводились оперативно-перевірочні заходи, спрямовані на виявлення можливих каналів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, зброї, культурних цінностей. Зокрема, у Дніпропетровському аеропорті фахівцями виявлені факти спроб незаконного переміщення через митний кордон громадянами Ізраїлю металевих ножів (холодна зброя), пігулок (психотропна речовина) та старовинних монет, які становили культурну цінність. По зазначеним фактам до управління СБУ направлені повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки злочинів.

Також проводились спільні контрольні заходи з представниками: Головного управління ДФС в Дніпропетровській області; Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпро міжрегіонального Головного управління ДФС; органів Національної поліції України».

Варто наголосити на тому, що Дніпропетровською митницею ДФС використовувались інструменти регіонального “ризик-менеджменту”. Простіше кажучи, це такий елемент організації митного контролю, який дозволяє максимально враховувати попередні порушення митного законодавства, а також особливості зовнішньої торгівлі.

«Дніпропетровською митницею ДФС постійно вживаються заходи, направлені на попередження порушень митного законодавства. Мова йде, в першу чергу, про роз’яснювальну роботу серед громадян, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та інших представників бізнесу. Адже, світовий досвід свідчить, що саме профілактика правопорушень митного законодавства є основою ефективної організації роботи в системі протидії митним правопорушенням».

Платники Центрального районум.Дніпро направили на підтримку армії понад 78 мільйони гривень військового податку

Ця вагома сума перерахована платниками Центрального району м.Дніпро впродовж січня-грудня 2016 року. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли майже на 45,6 млн. гривень.

Насамперед, – це заслуга сумлінних платників податків району, які перераховують на модернізацію та реформування української армії 1,5% від об’єкта оподаткування, що визначений статтею 163 Податкового кодексу України. До нього, крім заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються чи виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відносяться і ряд інших. Зокрема – це орендна плата, виграші в державній або недержавній грошовій лотереї, купівля – продаж рухомого і нерухомого майна, виплата дивідендів, переоформлення спадщини тощо.

Додамо, що платниками військового збору в Україні є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Натомість відповідальними за нарахування та перерахування до бюджету військового збору є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати

Близько 26 випадків порушень трудового законодавства викрили представники ДПІ у Кіровському районі з початку року

«ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська  систематично працює в напрямку виявлення та упередження порушень законодавства під час виплати заробітної плати й інших доходів громадинам», - про це зазначила заступник начальника ДПІ Євгенія Самсоненко.

Зокрема, за 2016 рік порушення податкового та іншого законодавства під час виплати заробітної плати та інших доходів громадянам були  виявлені по 26 суб'єктах господарювання. За результатами проведених документальних перевірок було додатково донараховано майже 18 тис.грн. податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних, а також  близько                       506,2 тис. грн. єдиного внеску.

Крім   того,  завдяки   вжитим працівниками  ДПІ заходам, з початку року суб'єктами господарювання було додатково оформлено трудові відносини з 132 працівниками, що забезпечило   додаткові надходження податку па доходи фізичних осіб та єдиного внеску в сумі  47,5 тис.грн та 58,1тис.грн. відповідно. До державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності додатково залучено 84 особи.

На «гарячій ліній» - податок на додану вартість

Днями ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено сеанс телефонного зв’язку  «гаряча лінія» з актуальних питань по податку на додану вартість за участі заступника начальника управління  - начальника відділу адміністрування ПДВ  управління податків і зборів з юридичних осіб Катериною Козелло

Наводимо відповіді на запитання, з якими зверталися платники під час проведення заходу.

Питання 1: Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані з вини банку кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти ?

Відповідь: Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” із змінами та доповненнями (далі – Закон №2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Пунктом 35.2 ст. 35 Закону №2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

При цьому, згідно із п.35.3 ст.35 Закону №2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пп.„а” та пп.„б” пп.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.

За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються відповідно до ст.187 Кодексу.

Питання 2: Як продавцю визначити встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, у разі повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги ?

Відповідь: Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно з п. 182.1 ст. 182 Кодексу якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Кодексом, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та «постачання послуг» (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) і приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.
Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

Питання 3: Чи має право підприємство у разі анулювання реєстрації платника ПДВ подати уточнюючий розрахунок за період у якому він був платником ПДВ ?

Відповідь: Відповідно до п.46.1 ст.46 Кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексу) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.50.1 ст.50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

Питання 4: Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ ?

Відповідь: Відповідно до п.184.7 ст.184 Кодексу якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

З початку року внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 167 службових розслідувань та перевірок

З початку року управлінням внутрішньої безпеки Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено 167 службових розслідувань та перевірок.

Як зазначив начальник УВБ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрій Ткаченко: «За матеріалами управління 16-ти працівникам фіскальної служби оголошено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення; винесено 50 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 29 працівників служби».

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному року проведено перевірки 133 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 7 претендентам відмовлено у прийомі на службу.

При купівлі-продажу іноземної валюти обов‘язково застосовується реєстратор розрахункових операцій

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська інформує платників, що з 17 грудня.2016 року суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов’язані використовувати у своїй діяльності РРО, відповідно до вимог Закону України від  06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та з урахуванням положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 12.12.2002 р. № 502.
Це пов’язано з тим що пройшло шість місяців із дня затвердження ДФС Державного реєстру РРО, до якого внесено модель РРО, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, як це було передбачено п. 3 Постанови НБУ від 29.12.2015 р. № 983. А саме, модель КСТ-В1 з версією внутрішнього програмного забезпечення В1-1, яка є спеціалізованим електронним контрольно-касовим реєстратором для зазначених операцій і належить до РРО, дозволених до первинної реєстрації.
Водночас слід звернути увагу, що у разі недотримання порядку проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти до суб’єктів господарювання, що здійснюють такі операції за рішенням відповідних контролюючих органів, застосовуються фінансові санкції, передбачені ст. 18 Закону про РРО.

 

Центри обслуговування платників Дніпропетровщини щомісячно надають понад 22,6 тисяч адміністративних послуг

Загалом, протягом минулого року Центрами обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропет- ровській області надано 248,8 тисяч адміністративних послуг.

Здебільш платники цікавились послугами з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За одинадцять місяців 2016 року надано більше 120 тисяч таких послуг.

Не менш популярними залишаються послуги з реєстрації книг обліку розрахункових операцій; з реєстрації платника єдиного податку; з видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи та з реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку. Цих послуг впродовж 2016 року ЦОПами Дніпропетровщини запитувачам надано 22,8 тисячі, 15,1 тисячі, 14,4 тисячі та 14,3 тисячі відповідно.

Нагадуємо, Центрами обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надається комплекс послуг, зокрема 24 види адміністративних послуг, а також консультативні та інформаційні.

Антикорупційний сервіс «Пульс» - гаряча телефонна лінія, телефонуйте за номером: (044)284-00-07

Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість цілодобово повідомити про:

корупційні та кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності з
боку конкретних посадових осіб ДФС (зокрема, щодо одержання, надання,
обіцянки чи пропонування неправомірної вигоди, загрози особистій безпеці
та знищення матеріальних цінностей);

переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням або
незаконним звільненням від митного контролю;

утворення черг на митних постах, в пунктах пропуску та у Центрах
обслуговування платників;

перевищення терміну надання адміністративної послуги;

відмову в записі на особистий прийом або в прийнятті вхідної кореспонденції (далі - Інформація).

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються в режимі Call- back невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено. Результати розгляду анонімної Інформації не повідомляються.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством

 

Webmaster Bissiko Studio - Создание сайтов
Copyright 2011 © Центральна районна у місті Дніпрі рада

Центральна районна у місті Дніпрі рада
вул. Князя Ярослава Мудрого, 42; тел.: (056) 744-17-02; e-mail: kirovkadp@i.ua