На главнуюНаписать письмоКарта сайта
Пошук по сайту:

НОВИНИ

22. 09. 2017

КП «Міська інфраструктура» ДМР організовує свято Місто майстрів

Детальніше

20. 09. 2017

Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у місті Дніпрі ради інформує

Детальніше

Баннер
НОВИНИ ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє
НОВИНИ
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє
24. 07. 2017

Cистема блокування податкових накладних довела свою ефективність і тепер її намагаються дискредитувати

Як відомо, з 1 липня 2017 року в повноцінному режимі запрацювала система моніторингу оцінки ризиків, що дає можливість призупинення реєстрації ризикових податкових накладних.

 

Аналіз роботи системи показав, що є ряд суб'єктів господарювання, які все ще шукають можливості для блокування системи та її повного скасування. Окрім того, в інформаційному полі ведеться масова дискредитація роботи електронної процедури виявлення зловживань в системі ПДВ зокрема та Державної фіскальної служби України загалом.

 

На сьогодні виявлено близько десятка компаній, які за короткий проміжок часу завантажували в систему фіктивні податкові накладні, маючи на меті «обвалити» роботу системи. За час роботи СМКОР такі «бізнесмени» намагалися зареєструвати десятки тисяч податкових накладних, щохвилини фіксувалися спроби реєстрації близько 500 накладних. Так, наприклад, один платник намагався зареєструвати  3566 податкових накладних на суму 7,4 млн. грн., другий – 1812 податкових накладних на суму 0,3 млн. грн., третій – 92 податкові накладні на суму 2431 грн.

Однак вони були заблоковані системою. Акцентуємо увагу, що загальна кількість усіх заблокованих накладних складає близько 1%.

«Система довела свою ефективність і тепер її намагаються дискредитувати. Kінцева мета - повністю скасувати автоматичне блокування накладних, щоб у нечесних на руку бізнесменів з'явилася можливість повернутися до старих схем, які дозволятимуть обходити податкове законодавство, – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, – Система побудована таким чином, щоб реагувати, попереджуючи зловживання недобросовісних платників податків. Тобто мова йде не лише про потенційні порушення, а й про неможливість формування фіктивного податкового кредиту. Саме тому, «нечисті на руку» ділки спричиняють галас про недосконалість та неефективність системи».

Економічний ефект за період роботи в тестовому режимі (3 місяці) СМКОР – додаткові 7 млрд. грн. до державного бюджету.

В той же час, представники бізнесу, чиї податкові накладні було заблоковано, повинні підтвердити документально реальність проведених операцій. В такому разі податкові накладні будуть розблоковані. ДФС рекомендує бізнесу подавати документацію на підтвердження в електронному вигляді для прискорення процедури розгляду заяви комісією.

Зі свого боку Служба постійно працюватиме над удосконаленням системи, дослухаючись до всіх зауважень в рамках регулярних контактів з бізнесом.

Заяви у ЗМІ щодо ненадання ДФС інформації про розстрочки не відповідають дійсності

Враховуючи появу у деяких ЗМІ недостовірної інформації щодо відмови ДФС у розкритті податкового боргу окремих компаній у 2015 – 2016 роках, повідомляємо, що у цей період не було визначено ані форми, ані конкретного змісту інформації про надані розстрочки (відстрочки), яка згідно зі ст. 100 Податкового кодексу України мала оприлюднюватися.

Крім того, інформація про надані розстрочки є інформацією про конкретних суб’єктів господарювання, зокрема розстрочені суми грошових зобов’язань (податкового боргу) опосередковано свідчать про стан господарської діяльності суб’єкта, і тому поширення такої інформації без  прямої законодавчої норми заборонено законодавством.

Так, відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Згідно із підпунктом 21.1.6 та 21.1.7 пункту 21 статті 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Враховуючи викладене, ДФС оприлюднювала узагальнену інформацію щодо прийняття Державною фіскальною службою України рішень про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків.

Так, ДФС у межах своїх повноважень у 2015 році було прийнято 794 рішення про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, а у 2016 році – 392 таких рішення.

Лише з 01.01.2017 до Кодексу включено положення щодо ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (пункт 100.10 статті 100 Кодексу), у якому чітко визначено перелік інформації, яка має включатися до цього Реєстру і тому є публічною.

Нагадуємо, що розстрочка надається платникам, які тимчасово відчувають фінансові ускладнення та відповідно існує загроза утворення або накопичення ними податкового боргу, однак при цьому мають задовільний фінансовий стан, що забезпечує їх спроможність розрахуватися за цією розстрочкою та додатково сплатити державі відсотки за користування нею, розмір яких на 20 відсотків перевищує ставку Нацбанку. Несплата платежів за розстрочкою тягне за собою її розірвання, сума набуває статусу податкового боргу і стягується згідно з порядком, визначеним Податковим кодексом та іншими законами з цього питання.

При цьому порядок надання розстрочок (відстрочок), затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385, є загальним і не містить жодних виключень для окремих платників чи їх кола.

Тому розповсюджена у ЗМІ інформація про те, що ДФС нібито надає перевагу окремим підприємствам у наданні розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), не відповідає дійсності.

Микола Чмерук: На сьогодні підприємства, які використовували схеми ухилення від оподаткування, не мають змоги зареєструвати податкові накладні

На сьогодні система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена. Про це розповів директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.

«Щоденний аналіз, який ми проводимо показує, що ті ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні. Відповідно ми розуміємо, що за результатами роботи цієї системи отримаємо додаткові надходження до державного бюджету», – зазначив Микола Чмерук.

Він також розповів, що зупиняються всі операції, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України. Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.

При зупинці податкової накладної платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

«Якщо ви подали таблицю платника податків і не отримали відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії. Комісія працює у посиленому режимі. Ми намагаємося розглядати таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав таблицю платника податків, вона прийнята комісією, в подальшому такі операції платника не зупиняються», – підкреслив Микола Чмерук.

Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена в зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів, затверджений відповідним наказом Міністерства фінансів України.

Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

«Нам не потрібні всі договори, всі розрахункові документи, які вказують на діяльність платника за великий період. Лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить нам прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну», – наголосив посадовець.

Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Система моніторингу оцінки ризиків: відповіді ДФС України на актуальні питання щодо реєстрації ПН/РК

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у банері «До уваги платників ПДВ! Припинення реєстрації ПН» за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/303782.html 19.07.2017 розміщено другу частину відповідей на актуальні питання платників щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у зв’язку із запровадженням системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Питання 1. Якщо платник подає карту платника, то блокування ПН не відбувається?

Відповідь: За результатами проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 74.2 статті 74 розділу ІІ, підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України).

Разом з цим, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622, затверджено відповідні критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії) та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до яких здійснюється можливе зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, відповідно до пункту 3 та 4 Критеріїв платник податків у разі отримання квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН має право подати в електронному вигляді засобами електронного зв’язку («Єдине вікно/Електронний кабінет платника») Таблицю даних платника податків за встановленою наказом формою.

Питання 2. Як довести реальність операції? Щоб не подавати всі можливі і неможливі документи – «докази», як правильно сформувати пакет документів, достатній для ДФС, щоб розблокувати ПН?

Відповідь: Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622. Крім того, для відповідних Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено конкретний перелік документів.

Нагадуємо, що для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній платник має право подати визначені документи до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Питання 3. У якій черговості розглядаються заяви бізнесу на розблокування? Умовно кажучи – хто перший подав, ту заявку й розглядають чи віддається перевага великим компаніям чи виробникам, чи компаніям, які мають позитивну податкову історію, чи податкове навантаження?

Відповідь: Платник має право подати документи та пояснення до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Всі надані платником податків пакети документів (вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622) опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п.21 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30622, рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Це рішення підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Питання 4. Виробники говорять про невідповідність кодів. На вході – сировина (один код), на виході – готова продукція (інший код). Як бути?

Відповідь: Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

Питання 5. Чи є систематизований перелік документів для отримання позитивного рішення комісії ДФС, яка розглядає заяви на розблокування ПДВ?

Відповідь: Пунктом 74.2 статті 74 Кодексу запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН (далі – СМКОР). Платник податку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН подає на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС) вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622.

Питання 6. Які критерії і яким чином можуть бути змінені і коли?

Відповідь: Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Наказ).

Відповідно до пункту 4 Наказу Державна фіскальна служба України щокварталу надає пропозиції щодо удосконалення Критеріїв Міністерству фінансів України.

Питання 7. Чи блокуються ПН, виписані на залишки, невикористані минулого року? Те ж саме питання по послугам (транспортні, будівельні).

Відповідь: Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621 (далі – наказ), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодексу).

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв наказу має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.


Податківці Дніпропетровщини нарахували понад 190 млн. грн. за результатами перевірок щодо контролю за обігом підакцизних товарів

Протягом І півріччя 2017 року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 64 фактичні перевірки, щодо контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами яких порушникам законодавства донараховано 190,4 млн. грн. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

Найчастіше суб’єкти господарювання торгували без наявності ліцензії: у 29 випадках – алкогольним напоями та 7 – тютюновими виробами. Крім того, виявлено по 8 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін та торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 випадків торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимально роздрібних тощо.

До того, працівниками фіскальної служби Дніпропетровщини з незаконного обігу вилучено: 230,6 дал. спирту на загальну суму 750,5 тис. грн.; 4053,7 дал. алкогольних напоїв на загальну суму понад 5,1 млн. грн.; 76730 пачок тютюнових виробів на загальну суму майже 1,9 млн. грн.

31 липня 2017 року – останній день сплати податкових зобов’язань громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Протягом цьогорічної кампанії декларування до ДПІ у Центральному районі м.Дніпра подано 387 декларацій про майновий стан та доходи за 2016 рік (сума задекларованого доходу громадян склала 54881,4 тис.грн., до сплати задекларовано 2304,1 тис.грн.).

Станом на 01.07.2017 року перераховано до бюджетів податку на доходи фізичних осіб 882,0тис.грн, військового збору 199,5тис.грн.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані самостійно до 1 серпня 2017 року сплатити суми податкового зобов’язання, зазначену в поданій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.

За порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов’язань передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій відповідно до ст..126 Податкового кодексу України:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Сплата податків - почесний конституційний обов'язок, і ставитися до нього треба відповідально. Україна потребує підтримки громадян. Кожна гривня сплаченого податку може допомогти державі у цей нелегкий час. Пам'ятаймо про це, адже Україна починається з кожного з нас.

До уваги суб’єктів господарювання та громадян!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра, що з 20 липня поточного року буде змінено номер телефону для прийняття:

-          інформації на сервіс «Пульс»;

-         усних звернень громадян;

-         інформації про особу, стосовно якої поводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади».

Отримати інформаційно-довідкові послуги, залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача:

0-    для отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;

1-    для отримання інформаційно-довідкових послуг;

2-    з питань щодо електронного цифрового підпису;

3-    для залишення усного звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

4-    для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

5-    для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

6-    Для залишення повідомлення  від працівників ДФС про порушення Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;

7-    для отримання довідкової інформації».

Про податкові сервіси під час тренінгу

Днями у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра проведено черговий тренінг із платниками на тему: «Електронні сервіси ДФС».

На запитання платників відповідала головний державний інспектор відділу обслуговування платників Доценко Вікторія Іванівна.

Пропонуємо вашій увазі найбільш актуальні питання, які цікавили платників:

Яку інформацію можна отримати завдяки електронним сервісам?

На сьогодні платники податків мають змогу скористатися такими сервісами:

-«Електронний кабінет платника податків» — це персональне, автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна, зокрема підготувати, заповнити та подати звітність;

-«Декларування on-line» — надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи підприємцям та громадянам в електронному вигляді;

-«Реєстр страхувальників» — інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер та клас професійного ризику.

Також на веб-порталі розміщено сервіси «Митна статистика», «Акредитований центр сертифікації ключів», «Електронна звітність», «Електронна митниця», «Адреси масової реєстрації».

Як через сервіси ДФС України дізнатися про ризики щодо діяльності партнерів по бізнесу?

Для цього варто скористатися електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який дає змогу оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, чи можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою.

Крім того, ще є сервіс «Реєстр платників ПДВ», що інформує про зареєстрованих платників ПДВ (діючі реєстрації). Сервіс «Анульована реєстрація платників ПДВ» допоможе дізнатися про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду, а за допомогою сервісу «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку» можна впевнитись в тому, що таке свідоцтво є дійсним.

Для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну назву, ввести відому інформацію в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить результати пошуку.

Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?

Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС – «Електронний кабінет платника податків».

Цей сервіс, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити  звітність  на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.

До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.

Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.

Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?

Відповідно до р. ІІІ Інструкції платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Платник податків фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.

Крім того, платник податків отримує в контролюючому органі за місцем реєстрації або на офіційному веб-сайті ДФС України чи регіонального органу ДФС:

- текст примірного договору про визнання електронних документів;

- безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до контролюючих органів податкових документів в електронному вигляді.

Інформація на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) знаходиться в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність.

Майже 300 злочинів розслідуються співробітниками слідчого управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Протягом шести місяців 2017 року слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято до розслідування 155 кримінальних впроваджень. Загалом, в області розслідується 296 злочинів у сфері економіки.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались слідчими впродовж І півріччя поточного року, закінчено 83 кримінальних провадження, з яких 19 скеровано до суду з обвинувальним актом.

Крім того, з січня по червень 2017 року за підслідністю направлено 47 кримінальних проваджень; приєднано до інших проваджень - 23.

Завдяки роботі слідчих встановлено збитків у закінчених кримінальних провадженнях (направлених до суду) у сумі 2 млн. 168 тис. грн., з яких відшкодовано 1 млн. 76 тис. грн.

ДФС: Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через кібератаку не застосовуватимуться


ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що врегульовано питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків.

Верховною Радою України 13 липня 2017 року прийнято Закон України №2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якій наразі знаходиться на підписі у Президента України.

Відповідно до вказаного Закону, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі податкові накладні/розрахунки коригувань вважаються своєчасно зареєстрованими.

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі акцизні накладні/розрахунки коригувань до акцизних накладних  вважаються своєчасно зареєстрованими.

Детальна  інформація: Лист ДФС від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо форс-мажорних обставин" .

До уваги неприбуткових організацій!


ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що 20.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №653/30521 (далі – Наказ №469), яким у новій редакції викладено форму звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі – Звіт).

У зв’язку з цим Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надані роз’яснення щодо звітування неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації).

Так, зокрема, стосовно заповнення окремих рядків Звіту ДФС повідомила наступне.

Основна частина форми Звіту викладена у новій редакції та складається з двох частин.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), чи ні.

Кількість рядків, що відображають доходи неприбуткової організації, скорочено з 16 до 11.

У рядках 1.1 – 1.11 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Форму Звіту доповнено новими за змістом рядками, а саме:

► рядок 1.5 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, і послуг), отриманих для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій»;

► рядок 1.7 «разові, періодичні, цільові внески та відрахування засновників і членів» (у попередній формі Звіту такі доходи відображались у рядках 1.8 та 1.9);

► рядок 2.3 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), використаних (переданих) для фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій»;

► рядок 2.6 «інші видатки (витрати)».

При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Частина II Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п.133.4 ст.133 ПКУ.

У зв’язку із редакційними змінами положень п.133.4 ст.133 ПКУ змінився розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, який відображається у рядку 5 Звіту та дорівнює сумі рядків 3 та 4.

Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).

Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього9» графи 7 розділу 4 додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».

Оскільки відповідно до положень п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

«Уточненка» за новою формою - з 1 липня

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – наказ №467), внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).

Наказ №467 було опубліковано в офіційному виданні Офіційний вісник України 09.06.2017 в № 45.

З урахуванням зазначеного, уточнююча Декларація за формою із змінами, внесеними наказом №467, подається починаючи з 1 липня 2017 року.

До уваги платників рентної плати за користування надрами!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує платників рентної плати  за користування надрами, що для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання за ІІ квартал 2017 року середньозважена облікова ставка становить 12,94 відс.

У разі порушення  платниками рентної плати строків регуляторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянки надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2017 року із застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 38,82 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного  банку України.

Більш детально з порядком застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІ кварталі 2017 року можна ознайомитись у листі ДФС України від 14.07.2017 №18527/7/99-99-12-03-04-17 "Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України".

Про співпрацю з підприємцями прозвітуйте до податкової

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу на те, що суб’єкти господарювання або самозайняті особи, які нараховують (виплачують) дохід підприємцю від здійснення ним підприємницької діяльності, не утримують податок на доходи за умови надання копії документа, що підтверджує реєстрацію отримувача доходів суб'єктом підприємницької діяльності. Це дозволяє п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України.

Документами, що підтверджують держреєстрацію підприємця, є витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Дохід, нарахований (виплачений) підприємцю, необхідно обов'язково відобразити у Податковому розрахунку за формою №1ДФ.  Сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь підприємців, відображається у такому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «157».

Обов’язкове використання печаток суб’єктами господарювання скасовано


ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що 19.07.2017 набрав чинності Закон України від 23.03.2017 №1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» (далі – Закон №1982).

Законом №1982 внесено зміни до низки законодавчих актів, якими виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання (далі – СГ)) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах СГ з державними органами та органами місцевого самоврядування.

Так, зокрема, стаття 581 Господарського кодексу України викладена у новій редакції, відповідно до якої:

1. СГ має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання СГ печатки не є обов’язковим.

2. Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається СГ до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається СГ до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого СГ або особистий підпис фізичної особи – підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

3. Наявність або відсутність відбитка печатки СГ на документі не створює юридичних наслідків.

4. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), якими, зокрема, додано статтю 16624 «Незаконні вимоги до документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування».

Відповідно до цієї статті КУпАП вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається СГ, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки СГ або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, – тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон №1982 опубліковано у газеті «Голос України» від 19.04.2017 №71 та набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Затверджено порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 14.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 (далі – Постанова №485), якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – комісія ДФС) (п.1 Порядку).

Пунктом 5 Порядку визначено, що скарги подаються платником податку на додану вартість (далі – платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у цьому пункті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п.102.6 ст.102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням (п.7 Порядку).

Відповідно до п.13 Порядку за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п.56.23 ст.56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.16 Порядку).

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку (п.17 Порядку).

Пунктом 18 Порядку визначено, що задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п.2001.3 ст.2001 ПКУ.

Постанова №485 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 14.07.2017 №129.

 

Webmaster Bissiko Studio - Создание сайтов
Copyright 2011 © Центральна районна у місті Дніпрі рада

Центральна районна у місті Дніпрі рада
вул. Князя Ярослава Мудрого, 42; тел.: (056) 744-17-02; e-mail: kirovkadp@i.ua