На главнуюНаписать письмоКарта сайта
Пошук по сайту:

НОВИНИ

22. 09. 2017

КП «Міська інфраструктура» ДМР організовує свято Місто майстрів

Детальніше

20. 09. 2017

Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у місті Дніпрі ради інформує

Детальніше

Баннер
НОВИНИ ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє
НОВИНИ
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє
01. 09. 2017

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї !

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.

Зловмисники телефонують, начебто, від імені керівництва ГУ ДФС посадовим особам підприємств та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою:м. Дніпро,  вул. Сімферопольська, 17-а.

 

До уваги платників податків! Щоденні  телефонні сеанси «гарячої» лінії!

З метою оперативного розгляду проблемних питань, які виникають у платників податків у зв'язку з запровадженням системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинки реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра запроваджено щоденні, понеділок, середа, п’ятниця  з 10-00 год. до 13-00 год, вівторок , четверг з 15-00 год. до 18-00 год., телефонні сеанси «гарячої» лінії.

На питання платників відповідає в.о. заступника начальника ДПІ – начальник відділу моніторингу доходів та обліково – звітних систем Омельченко Євген Анатолійович за номером телефону 370-38-85. та начальник відділу адміністрування ПДВ території обслуговування ДПІ у Центральному районі м.Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб  ГУ ДФС у Дніпропетровській області Худенко Яна Вікторівна за номером 370-38-84

 

З початку року виявлено 1,6 тис. найманих осіб, які працювали неофіційно

З початку 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства встановлено в 61 відс. перевірених платників.

До бюджетів донараховано понад 250 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, близько 89 млн. грн. єдиного внеску та майже 19 млн. грн. військового збору.

Завдяки заходам податкового контролю було виявлено 1,6 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Крім цього, за результатами роботи працівників ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснено обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місця здійснення підприємницької діяльності та проведено роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено близько 23 тис. трудових угод з найманими працівниками.

У січні – липні 2017 року за рахунок спільних дій територіальних органів ДФС та місцевих органів влади, індивідуальної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та вжитих заходів з контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі  1 062,7 млн. грн., надійшло 118,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 375,2 млн. грн. єдиного внеску.

До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.

Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – липні 2017 року на засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади заслухано понад 10,3 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За результатами проведеної роботи 9,7 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 23,3 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 29,1 млн. грн., військового збору – 1,9 млн. грн.

Крім того, для підвищення рівня заробітної плати працівниками контролюючих органів проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з працедавцями, за рахунок якої у січні – липні цього року підвищили рівень виплат понад 14,5 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло 67,6 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 352 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

З початку року сервісом «Пульс» скористались 19 мешканців Дніпропетровщини

Впродовж січня – липня 2017 року на сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 19 заявників Дніпропетровської області. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість зменшилась на 160 одиниць.

Платники порушували питання щодо: звітності та реєстрації накладних; відмови в прийнятті вхідної кореспонденції; системи електронного адміністрування ПДВ; черг у Центрах обслуговування платників.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що з 20 липня поточного року змінено номер телефону для прийняття інформації на сервіс «Пульс». Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 - для залишення інформації на сервіс «Пульс»).

З початку року до бюджетів надійшло 432,9 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб

У січні - серпні 2017 року до зведеного бюджету від платників Центрального району м.Дніпра надійшло               432,9 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив в.о. заступника начальника ДПІ – начальника відділу моніторингу доходів та обліково – звітних систем Омельченко Євген Анатолійович.

За його словами, це на 46,4%, або на 137,2 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді надходження складали майже 295,7млн. грн.

У серпніі податку на доходи фізичних осіб було сплачено 56,9 млн. грн. Цей показник на 56,7% перевищує аналогічний період минулого року.

«З початку року на підтримку армії платники перерахували понад 67,4 млн. грн. військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата цього збору зросла на 36,2%, або майже на 17,9 млн.грн», - зазначив Євген Анатолійович.

У серпні п.р. до державного бюджету було сплачено понад 9,1 млн.грн. військового збору, що на 31,8% більше серпня 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування забезпечено у сумі 880,9 млн грн. Цей показник на 195,8 млн.грн. перевищує надходження відповідного періоду минулого року. У серпні п.р. єдиного внеску було сплачено у сумі понад 120,1 млн.грн., або майже на 28,7 млн.грн. більше серпня минулого року.

Платники Центральному районі м.Дніпра направили  майже  235   тис. грн екологічного податку до  бюджетів усіх рівнів.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що з початку 2017 року надходження екологічного податку до зведеного бюджету склали 235,0 тис. гривень. Це на 116,2тис. грн гривень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Індикативний показник надходження екоподатку  склав 174,7 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п. 240.1 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

 

Звертаємо увагу платників екологічного податку, що з 1 січня 2017 року збільшено ставки екологічного податку.

Ставки встановлені статтями 243, 245-248 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ):

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ).

Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Мінфіну  від 17.08.2015 № 715 (в редакції наказу Мінфіну від 28.12.2016 №1177) та  подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Таким чином , граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з екологічного податку вважаються за:

III квартал ц. р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

IV квартал ц. р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

 

«Запровадження електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ».-тема сеансу «гарячої»  лінії в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра

З метою оперативного розгляду проблемних питань, які виникають у платників податків у зв'язку з запровадженням системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинки реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра запроваджено щоденні, в робочі часи, телефонні сеанси «гарячої» лінії.

На питання платників відповідає в.о. заступника начальника ДПІ – начальник відділу моніторингу доходів та обліково – звітних систем Омельченко Євген Анатолійович за номером телефону 370-38-85.

Пропонуємо вашій увазі питання, що надійшли під час проведення заходу та відповіді на них.

Питания: Які критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідь: Наказом №654 у новій редакції викладено критерій, визначений п.п.1) п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), затверджених Наказом №567, а саме:

«обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)».

Також внесені зміни до п.2 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), затвердженого Наказом №567, відповідно до яких письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

 

 

Питания: Які нормативно-правові документи забезпечують  роботу системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ?

Відповідь: У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -СМ КОР).

1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).

2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.

3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.

4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

Питания: Що робити, якщо реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено?

Відповідь:  У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та копії документів у вигляді окремих додатків до Повідомлення, додаються за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України.

Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.

Питания:    Які граничні строки реєстрації податкової накладної у разі зупинення її реєстрації?

Відповідь:  згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу та п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, реєструються  у день настання однієї з таких подій:

прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;

набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто податкова накладна/розрахунок коригування реєструються датою внесення платником податку їх до ЄРПН.

При цьому згідно з п. 120'.1 ст. 120' Податкового кодексу в разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації  до прийняття відповідного рішення про відновлення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування.

Питания:  В якому звітному податковому періоді суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та зазначені в податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, відносяться до податкового кредиту, якщо така податкова накладна/ розрахунок коригування зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних своєчасно або з порушенням терміну їх реєстрації?

Відповідь: Суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, які були своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якому наступному звітному періоді протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.


У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг зазначених строків переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Питания: Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації ПН та РК до ПН в ЄРПН?

Відповідь:  Згідно з п.120¹.1 ст.120¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної (далі – ПН) та/або розрахунку коригування (далі – РК) до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:

▪ 10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

▪ 20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

▪ 30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

▪ 40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

У разі реєстрації ПН та/або РК до ПН до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п.п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні – рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ та п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п.35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01.10.2015.

За вісім місяців 2017 року Центром обслуговування платників при ДПІ у Центральному районі м.Дніпра було надано понад 107 тисяч послуг

 

Основним завданням ДПІ у Центральному районі м.Дніпра є здійснення сервісного обслуговування платників податків.

Так, фахівцями Центру обслуговування платників при ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за січень – серпень місяць поточного року надано понад   107,7тис. послуг. , т.ч. адміністративних  -5,3 тис.грн.

За звітний період  видано 1429 карток платника податків.

У зазначений період 264 платників скористалися послугою з реєстрації РРО. Також, 1097 суб’єктів господарської діяльності здійснили реєстрацію книжок обліку розрахункових операцій.

Підготовлено та видано більше 455 довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету. 375 громадян здійснили реєстрацію «єдинщиками», а 622 платників отримали витяги з реєстру платників єдиного податку. Ще 189 платника отримали чи продовжили терміни дії ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими або алкогольними виробами.

Перереєстровано в реєстрі неприбуткових установ і організацій 185 установ, та 29 неприбуткових установ внесено до Реєстру.

Нагадуємо, що Центр обслуговування платників при ДПІ у Центральному районі м.Дніпра знаходиться за адресою : м.Дніпро, вул. Княгині Ольги ,22,  3 поверх, номера телефонів  374-70-31, 374-70-29, 37-70-45, 374-70-13

 

Втратили ознаку неприбутковості - готуйтесь подавати декларацію з податку на прибуток

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що у разі втрати, після 01 липня 2017 року, ознаки неприбутковості та виключення  контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій такі  платники стають  платниками податку на прибуток підприємств.

Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два "статуси": не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017 р.) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017 р.) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Порядок звітування вищевказаних платників, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру та які з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. отримали статус платника податку на прибуток, наступний:

за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. неприбуткова організація подає до органів ДФС Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р.), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р., та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

В той же час, якщо у подальшому, після втрати неприбутковості після 1 липня, платник у період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. знову включається органами ДФС до Реєстру неприбуткових організацій, такий платник має подати наступну звітність:

за період перебування на загальній системі оподаткування - Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто граничний строк подання Декларації - 01 березня 2018 року;

за період перебування у Реєстрі така організація надає органам ДФС Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.

Відповідні роз’яснення  надано  листом  ДФС України від 10.08.2017 р. N 21192/7/99-99-12-02-04-17.

Списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції та ПДВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Якщо під час перевезення продукції якась її частина втрачається чи псується, підприємством здійснюється списання  втрат, що виникли при транспортуванні. Тобто, частина продукції списується як втрати, а не використовується в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підприємства.

Отож, якщо під час придбання такої продукції до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ, то підприємству слід здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою (виходячи із вартості придбання такої продукції) не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому відбувається її списання, склавши зведену податкову накладну, яку потрібно зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації .

Нарахування сум податку на додану вартість можна здійснювати без податкових накладних

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) підставою для нарахування сум податку на додану вартість (далі – ПДВ), що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, зокрема, є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум ПДВ встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктом 201.11 ст. 201 ПКУ зазначено, що платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах «а» - «в» п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Рентна плата за спеціальне використання води: типові помилки у поданій звітності за другий квартал 2017 року

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра. інформує, що Державна фіскальна служба України здійснила аналіз даних податкової звітності з рентної плати за  спеціальне_використання_води (далі – Плата) за результатами діяльності юридичних осіб за другий квартал 2017 року та повідомила наступне.

За результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) (далі – Додаток 5) встановлено, що окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.

Так має місце невірне заповнення платниками рядка 8 «Об’єкт оподаткування з початку року» Додатку 5, внаслідок чого в окремих випадках значення рядка 8 (р.8 = р.8.1 + р.8.2) дорівнює невірному значенню за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.

Також виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.

Згідно з порядком складання податкової звітності з Плати:

- у р.10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);

- у р.10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок Плати (відповідно до п.255.7 ст.255 ПКУ);

- у р. 10.3 – коефіцієнт 2 (відповідно до п.п.255.11.10 п.255.11 ст.255 ПКУ);

- у р. 10.4 – коефіцієнт 5 (відповідно до п.п.255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ).

Однак, окремими платниками Плати у рядках 10.1 – 10.4 було задекларовано неіснуючі коефіцієнти до ставок Плати, наприклад, «7287»; «7225»; «1046»; «100».

У рядку 9 «Ставка рентної плати» Додатка 5 платниками зазначаються інші, ніж передбачено статтею 255 ПКУ, ставки рентної плати.

Незначні помилки, які припускають платники під час декларування податкових зобов’язань з Плати, виявлено за результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (додаток 6 до податкової декларації ї рентної плати) (далі – Додаток 6).

Так, у рядку 6 «Ставка рентної плати» Додатка 6 платниками зазначаються інші, ніж передбачено ПКУ ставки рентної плати (наприклад, ставка «0,02» замість «0,0184» ставка «0,1503» замість «0,1659»).

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, зі змінами.

Також нагадуємо, що додатки є невід’ємною частиною податкової декларації з рентної плати (далі –Декларація). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, в якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.

 

Скористайся правом на податкову знижку до кінця п.р.

ДПІ у Центральному районі м. Дніпра нагадує, що до кінця року триває кампанія «Декларування доходів громадян - 2017» та закликають мешканців Центрального району скористатись правом на податкову знижку.

В інспекції створено належні умови для громадян, які звернулись до Центру обслуговування платників при ДПІ з метою декларування доходів. На інформаційних стендах розміщено перелік документів, необхідних для отримання податкової знижки, зразки заповнення декларації про майновий стан та доходи, роз’яснення практичних питань, які виникають у громадян під час декларування.

Для забезпечення обізнаності широкого кола громадян щодо необхідності декларування доходів, інформація з деклараційної тематики розповсюджується через засоби масової інформації, зокрема, телебачення, радіо та друковані видання.

Фахівцями ЦОП проводяться семінари, брифінги та круглі столи. Громадяни можуть отримати вичерпну інформацію щодо кампанії декларування у Центрі обслуговування платників, що знаходиться за адресою:                 м. Дніпро, вул.. Княгині Ольги ,22 , 3 поверх, або зателефонувати за номером 374-70-13 та 370-38-89

Окрім подання декларації особисто чи поштою, кожен може надіслати її в електронному вигляді, що значно зекономить час.

Про зміну прізвища та місця проживання фізичній особі слід повідомити податкову протягом місяця з дня змін

 

ДПІ у Центральному районі м. Дніпра нагадує, що, відповідно до п.70.7 ст.70 р.ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та п.1 р.IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР                 (додаток 11 до Положення) або за формою № 5ДРП (додаток 12 до Положення) відповідно.

Фізичні особи подають зазначені Заяви особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем проживання, у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування (п. 2 р.IX Положення).


Якщо Заява за формою № 5ДРП містить дані про новий паспорт фізичної особи, то така Заява подається фізичною особою виключно особисто ( п.9 р. IX Положення). Згідно з п.3 р.IX Положення для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.

Заява про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, стосовно фізичної особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини (п.8, р.IX Положення).


Cлід зазначити, що фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися для подання Заяви за формою № 5ДР або за формою № 5ДРП про зміну даних, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.

 

Платники можуть отримати довідку про подану декларацію

ДПІ у Центральному районі м. Дніпра  повідомляють ,що платник податків може звернутися до контролюючого органу та отримати довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи, а саме про сплату або відсутність податкових зобов’язань.

Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 затвердив форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок оформлення і видачі цієї довідки.

Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:

- заяви платника податків про видачу Довідки (за встановлено формою, яка затверджена наказом Мінфіну від 13.06.2017 №568);

- податкової декларації про майновий стан і доходи (затверджена наказом Мінфіну №859 від 02.10.2015р зі змінами та доповненнями).

Заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заяву про видачу довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.

Зокрема, підстави:

- для платників податків – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду - п.179.3 ст.179 Податкового кодексу;

- на вимогу інших підприємства (установи, організації) - на підставі п.179.12 ст.179 Податкового кодексу .

Звертаємо увагу, що довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

- платникам податків, які звернулися відповідно до пункту 179.12 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

- платникам податку - резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до пункту 179.3 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

Нараховуємо пеню у разі подання уточнюючої податкової звітності

ДПІ у Центральному районі м. Дніпра  повідомляє, що Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 04.08.2017 р. N 1488/6/99-99-12-03-06-15/ІПК щодо самостійного нарахування платником пені у разі подання до органу ДФС уточнюючої податкової звітності.

Щодо застосування відсотку річних облікової ставки НБУ при самостійному уточненні податкових зобов'язань платником податків

Порядок нарахування пені визначено статтею 129 Кодексу. Так, відповідно до пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу);

при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Кодексу);

при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу).

Згідно з пунктом 129.3 статті 129 Кодексу нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Кодексу);

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків (підпункт 129.3.2 пункту 129.3 статті 129 Кодексу);

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (підпункт 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 Кодексу);

при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (підпункт 129.3.4 пункту 129.3 статті 129 Кодексу).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Частиною першою пункту 129.4 Кодексу визначено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З урахуванням частини другої пункту 129.4 статті 129 Кодексу на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Вказаний порядок нарахування пені враховує зміни, внесені до Кодексу Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", що набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Щодо визначення періоду нарахування пені, у разі самостійного нарахування сум грошового зобов'язання платником податків

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи відсутність прямої вказівки у Кодексі на зворотну дію у часі закону, застосування положень статті 129 Кодексу у редакції, яка діє з 01.01.2017, застосовується до правовідносин, які виникли з 01.01.2017, тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов'язання припадає на дату починаючи з 01.01.2017.

 

Особливості оскарження рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

ДПІ у Центральному районі м.Дніпраповідомляє, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, визначених п.56.23 ст.56 ПКУ, а саме:

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.56.23.1 п.56.23 ст.56 ПКУ);

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (далі – КМ України), комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ).

Нагадуємо, що Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою КМ України від 04.07.2017 №485 (далі – Порядок №485);

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим (п.п.56.23.3 п.56.23 ст.56 ПКУ);

► якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом  10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п.56.23.4 п.56.23 ст.56 ПКУ).

Відповідно до п.6 Порядку №485 не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку у судовому порядку.

 

 

 

Webmaster Bissiko Studio - Создание сайтов
Copyright 2011 © Центральна районна у місті Дніпрі рада

Центральна районна у місті Дніпрі рада
вул. Князя Ярослава Мудрого, 42; тел.: (056) 744-17-02; e-mail: kirovkadp@i.ua