На главнуюНаписать письмоКарта сайта
Пошук по сайту:

НОВИНИ

08. 11. 2017

Увага! ГУ ДФС у Дніпропетровській області попереджає про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскал…

Детальніше

03. 11. 2017

Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі інформує

Детальніше

Баннер
НОВИНИ ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє
НОВИНИ
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє
15. 05. 2017

Мирослав Продан: Завдяки кінологічним командам ДФС цього року виявлено понад 500 тис. пачок сигарет, більш ніж 300 кг наркотичних засобів

Професійність кінологічних служб є невід’ємною складовою результативної діяльності усіх правоохоронних органів. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан 11 травня, під час урочистого відкриття ІІІ Міжнародних змагань кінологічних команд України з пошуку наркотичних засобів, зброї, набоїв, тютюнових виробів, які проводяться за ініціативою ДФС на базі Тернопільського національного економічного університету.

 

«Ми усвідомлюємо, яку важливу роль відіграють кінологічні служби в діяльності правоохоронних органів. Зокрема, якщо говорити про Державну фіскальну службу України, завдяки нашим кінологам впродовж цього року виявлено понад 500 тис. пачок сигарет, більш ніж 300 кг наркотичних засобів, велику кількість зброї та вибухових пристроїв», – зазначив Мирослав Продан.

 

За його словами, такі змагання не лише сприяють обміну досвідом та навичками кінологів з різних країн та служб, але й дозволяють налагодити співпрацю між ними.

У цьогорічних змаганнях взяли участь кінологічні команди правоохоронних органів та організацій України – Державної фіскальної  служби України, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби авіаційної безпеки Державного підприємства міжнародного аеропорту «Бориспіль». Серед іноземних учасників – кінологи митних служб Азербайджанської Республіки, Республіки Болгарія, Грузії, Республіки Молдова, Республіки Польща, Словацької Республіки, Турецької Республіки.

Протягом двох днів кінологічні команди змагатимуться у пошуку та виявленні зброї, наркотичних речовин, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, схованих у речах транспортних засобах і приміщеннях, демонструватимуть свої вміння і навички під час  виконання завдань.

За змаганнями спостерігають представники Всесвітньої митної організації, проекту TWINNING, Посольства ФРН в Україні, Консультативної місії ЄС (EUAM), Місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM), Кінологічної спілки України.

Мирослав Продан: Кількість мільйонерів зменшилась на чверть, а їх загальний дохід зріс

За минулий рік 3504 особи задекларували дохід понад 1 млн. грн. Порівняно з 2015 роком кількість мільйонерів зменшилася на 25%, або на 1180 осіб. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, підбиваючи підсумки деклараційної кампанії 2017 року.

За його словами, незважаючи на зменшення кількості мільйонерів, загальні суми їх доходів порівняно з минулим роком зросли на 13%, або на 3,2 млрд. гривень.

«Переважна більшість громадян, які задекларували понад 1 млн. грн., обліковуються у Києві – 1686. У Харківській області нараховується 287 мільйонерів, Дніпропетровській – 216, Одеській – 211», – розповів Мирослав Продан.

Загалом протягом цьогорічної деклараційної кампанії декларації про майновий стан і доходи подали майже 513 тис. громадян. Найактивніше свої доходи декларували мешканці Запорізької (50 тис. осіб), Одеської (майже 46 тис. осіб), Миколаївської (44 тис. осіб) та Дніпропетровської (майже 38 тис. осіб) областей.

Загальна сума задекларованих доходів становить 50,8 млрд. грн., що на 1,4 млрд. грн., або на 4% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

«За даними декларацій громадянами визначено до сплати податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб – 1,62 млрд. грн., що на 10%, або на 141,6 млн. грн. більше ніж у минулому році. Військового збору буде сплачено 226,5 млн. грн., або на 18,5 млн. грн. більше минулого року», – зазначив Мирослав Продан.

Найбільші загальні суми податкових зобов'язань задекларовано громадянами, які мешкають в м. Києві (670,5 млн. грн.) та Київській області (131,8 млн. грн.).

Правом на податкову знижку скористалися понад 65 тис. осіб. Їм буде повернуто з бюджету 110,6 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

За 4 місяці 2017 року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети на 6 мільярдів гривень

Це на 1 мільярд 295 млн. грн., або на 27,4 відсотків більше, ніж за січень - квітень минулого року.

Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровського регіону залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 3 млрд. 297 млн. грн., що на 34,5 відсотків більше, ніж у відповідному періоді 2016 року.

Від землевласників та землекористувачів надійшло 1 млрд. 206 млн. грн. плати за землю, що на 17,0 відсотків більше фактичних надходжень січня – квітня 2016 року. Спрощенці сплатили єдиного податку майже 582 млн. грн., що на 37,9 відсотків більше минулорічних надходжень.

 

На Дніпропетровщині викриті зловживання посадових осіб одного з ТОВ

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено, що посадові особи одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Кривого Рогу проводили безтоварні операції з низкою підприємств з ознаками фіктивності, які зареєстровані на підставних осіб, на загальну суму понад 9,5 млн. грн. Відомості про фіктивні фінансово-господарські операції щодо придбання товарів, робіт (послуг) вносилися в офіційні документи.

За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального  правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

Для складання податкової накладної на офіційному порталі ДФС розміщено довідник умовних кодів товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД та ДКПП

Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує нагадують, що з 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджено новий обв’язковий реквізит коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

У разі відсутності кодів товарів в УКТ ЗЕД, Державна фіскальна служба визначає умовні коди товарів, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних.

На офіційному порталі  ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki-reestri-perelik/dovidniki-/288992.html розміщено Довідник умовних кодів товарів, які платники ПДВ повинні зазначати в податковій накладній, якщо для товару не визначений код згідно УКТ ЗЕД.

Нагадаємо, що зазначена норма передбачена підпунктом 2 пункту 16 Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.15 № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної".

Електронні сервіси ДФС – надійна допомога для платників податків

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що впровадження нових та вдосконалення наявних електронних сервісів, створення комфортних умов для платників є одним з пріоритетних напрямів роботи у розвитку партнерських стосунків між органами ДФС та платниками податків. Електронні сервіси ДФС (електронна адреса: www.sfs.gov.ua.) – це реформування формату відносин з суб`єктами господарювання, завдяки якому скорочується час на оформлення та подання звітності до органів фіскальної служби, підвищується оперативність надання та якість звітності, а також знижуються корупційні ризики, завдяки уникненню безпосереднього спілкування з працівниками контролюючих органів. Зокрема, є можливість оцінити податкові ризики діяльності з потенційними бізнес-партнерами, доступу до нормативних і інформаційних документів з питань оподаткування, скористатися загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом, звітувати он-лайн тощо.

Наприклад, електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» допоможе оцінити податкові ризики діяльності з партнером по бізнесу, який можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою, є інструментом для мінімізації податків («податкова яма») чи учасником схем оптимізації бюджетних платежів. Сервіс «Електронний кабінет платника» надає майже повний спектр послуг як для суб’єктів господарювання, так і громадян, сприяє правильному i зручному обчисленню та своєчаснiй сплатi податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв). Для роботи з кабінетом не потрібно встановлювати спеціалізованого програмного забезпечення, оскільки він працює як за допомогою персональних комп’ютерів, так і смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Запрошуємо  платників скористатися сервісами фіскальної служби на офіційному веб – порталі відомства.

Податківці відповідають на «гарячі» питання дніпрян

Чимало звернень рівнян до ЦОП ДПІ у Центральному районі м.Дніпра стосуються отримання роз’яснень податкового законодавства. Надаємо відповіді на актуальні питання,  з якими платники  звертались до фахівців податкової інспекції.

Чи оподатковується ПДВ операція із внесення платником податку основних засобів до статутного фонду іншої юридичної особи?

Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 р. V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Згідно із пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін.

Таким чином, операція із внесення платником податку основних засобів до статутного фонду інших юридичних осіб є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання/отримання платником податку поворотної/безповоротної фінансової допомоги?

У зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то на таку операцію ПДВ не нараховується.

Як складається податкова накладна за операцією з постачання послуг оренди нежитлового приміщення, якщо договором передбачено компенсацію орендарем витрат на його утримання (комунальні послуги, тощо)?

Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає в себе відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.

У податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

У разі якщо на дату складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, останній календарний день місяця) фактична вартість орендної плати відрізняється від розрахункової, яка була сплачена раніше, до такої податкової накладної має бути складений та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін відповідний розрахунок коригування.

Чи має право юридична особа - платник єдиного податку третьої групи здійснити продаж автомобіля, який входить до складу основних засобів?

Юридична особа - платник єдиного податку третьої групи має право здійснити операцію із продажу транспортного засобу, який обліковувався на її балансі.

При цьому, при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Чи передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи фізичною особою?

Відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку,

- тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені ч. першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,

- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).

Згідно з п. 5 підр. 1 Розділу ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 р.IV ПКУ для відповідного року.

Чи оподатковуються податком на прибуток підприємств доходи, отримані неприбутковою організацією від продажу основних засобів?

Якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

На який системі оподаткування знаходяться суб’єкти господарювання з моменту взяття на облік в контролюючому органі?

З моменту взяття на облік в контролюючому органі платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб  за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи?

За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

 

З доходів платників Центрального району м.Дніпра до держбюджету сплачено понад 32 мільйона гривень військового збору

У січні – квітні 2017 року платники, що перебувають на обліку у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра, сплатили 32 мільйона гривень військового збору. В порівнянні з минулим роком надходження зросли на 8,4млн. гривень. Про це повідомив начальник ДПІ Болдаш Наталія Юріївна.

Нагадаємо, військовий збір був введений в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії, яка виконує завдання у зоні проведення АТО. Ставка збору становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

Фахівці у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертаються до усіх роботодавців, які виплачують своїм працівникам неофіційну заробітну плату і таким чином занижують військовий збір,  своєчасно і в повному обсязі  сплачувати відрахування  з реальних заробітків працівників.


Пеню розраховуємо за новою ставкою Нацбанку

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, з 14 квітня знижена облікова ставка Нацбанку до 13%. Нагадаємо, востаннє облікова ставка змінювалася 28 жовтня 2016 та була встановлена в розмірі 14%.

Додамо, на практиці в податковому законодавстві застосування облікової ставки Нацбанку в-першу чергу пов’язане з нарахуванням пені.

Визначення терміну «пеня» прописане в пп.14.1.162 Податкового кодексу. Зокрема, пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Звертаємо увагу, з 1 січня поточного року єдиною підставою для нарахування пені є несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання.

При нарахуванні податкового зобов’язання контролюючим органом нарахування пені починається з першого робочого дня після закінчення граничного строку його сплати. Якщо керівник контролюючого органу відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 цього Кодексу, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.
При самостійному визначенні податкового зобов’язання платником податків або податковим агентом пеня нараховуватиметься, починаючи тільки з 91-го календарного дня після спливу строку сплати.

Окрім того, з нового року змінено порядок визначення суми пені. До 1 січня 2017 року пеню нараховували на суму заборгованості виходячи з 120% облікової ставки НБУ на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка із ставок була більшою. З 1 січня 2017 року пеня  нараховується за кожний календарний день відповідно до ставки, що діяла на цей день. При цьому розмір 120% облікової ставки НБУ, як і раніше, застосовується до податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом. На не сплачене своєчасно податкове зобов’язання, яке було самостійно визначене платником податків або податковим агентом, пеня нараховується з розрахунку 100% облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Додамо, при складанні органами ДФС актів перевірок, суми пені в них не нараховуються і не зазначаються.
Окрім того, у разі несплати платником в установлений строк узгодженого грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, про нарахування пені зазначається у відповідних формах податкових повідомлень-рішень. Після рознесення сум до інтегрованої картки платника автоматично проводиться розрахунок пені за правилами прописаними в наказі Мінфіну  №422 від 07.04.2016р.

Зберігання документів - обов’язок платників

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує платникам податків про те, що норми Податкового кодексу містять положення щодо обов’язку платників податків забезпечити зберігання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 статті 44 Податкового кодексу України).

У разі ліквідації платника податків документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити податкову інспекцію за місцем обліку та митницю, якою було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Відновити втрачені документи слід протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючих органів.

Скористатися правом на податкову знижку за навчання дитини може один з батьків, надавши підтверджуючі документи

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує , що скористатися правом на податкову знижку за навчання дитини може один з батьків, за умови надання ним відповідних підтверджуючих документів, зокрема, договору про навчання дитини, який укладений між навчальним закладом та дитиною, квитанції про оплату за навчання, довідки про доходи.

При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по - батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Відповідно до ст. 180 та ст. 199 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс) батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років).

Згідно із ст. 199 Сімейного кодексу якщо повнолітні діти продовжують навчатися у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Статтею 317 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – Цивільний кодекс) передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, у тому числі грошовими коштами.

При цьому, ст. 32 Цивільного кодексу встановлено, що неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має право вчиняти правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Таким чином, один із батьків має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних йому коштів. При цьому фактичні витрати на оплату вартості навчання несуть батьки дитини, яка навчається.

Законом України від 23 травня 1991 року № 1060- ХІІ «Про освіту» встановлено, що за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір на навчання повинен укладатися їх батьками, але в договорі при цьому обов’язково зазначається прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

 

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра: 1 липня закінчується термін формування нового Реєстру неприбуткових установ та організацій

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу, що  згідно змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 195 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» 01.07.2017 року закінчується термін  формування нового  Реєстру неприбуткових установ  та організацій.

З метою включення до нового Реєстру неприбуткові організації зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Податкового Кодексу України та надати копії таких документів контролюючому органу, на обліку  в якому вони знаходяться.

Відповідно ті неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року.

 

Збільшився максимальний розмір нарахованого ЄСВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, у зв’язку з підвищенням з 1 травня 2017 року розміру прожиткового мінімуму (1684 грн. - для працездатних осіб), зросла максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок, яка становить 42 100 грн. (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений в місяці нарахування доходу). Відповідно збільшився максимальний розмір нарахованого ЄСВ. З 1 травня ц.р. він становить 9262 грн. (42 100 грн. х 22%) або 3540,61 грн. (42 100 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа.

Без змін залишився розмір мінімального страхового внеску (704грн.) для платників єдиного податку 2 і 3 груп, самозайнятих осіб, ФОП на загальній системі оподаткування та 352 грн. для платників єдиного податку 1 групи.

Продаж фізичними особами об’єктів рухомого майна: порядок оподаткування

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений статтею 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5% (абзац другий п.173.2 ст.173 ПКУ). Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами-нерезидентами, оподатковується за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 Кодексу – 18 % (п. 173.6 ст. 173 ПКУ).

Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ функції податкового агента. З урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, податковий агент утримує ПДФО за ставками, визначеними кодексом.

Договір купівлі-продажу (обміну, міни) об’єктів рухомого майна посвідчується нотаріусом за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем ПДФО. Платник податку самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Крім того, відповідно до п.16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування.

Отже, згідно з положеннями ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу другого та наступних об’єктів такого рухомого майна оподатковується ПДФО та військовим збором за встановленими ПКУ ставками: 5 % (18 % для нерезидентів) та 1,5 % відповідно.

Порядок зняття з обліку в контролюючому органі фізичної особи - підприємця

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що зняття з обліку фізичної особи - підприємця та фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65, ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ст. 5 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300) (далі – Порядок № 1588), та розд. IV, V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 року за № 1553/26330) (далі – Порядок № 1162).

Згідно з п. 11.22 Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи - підприємця як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дані про зняття з обліку фізичної особи - підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.22 розд. XI Порядку № 1588 та п. 8 розд. IV Порядку № 1162, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (абз. другий п.п. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 ПКУ, п.п. 4 п. 11.22 розд. XI Порядку № 1588).

Відповідно до п.п. 6 п. 11.22 розд. XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

За наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків.

У разі коли після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи (п.п. 8 п. 11.22 розд. XI Порядку № 1588).

Самозайнята особа - платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску (частина перша ст. 5 Закон № 2464).

Особливості зняття з обліку фізичних осіб – підприємців як платників ЄСВ у контролюючих органах визначено п. 8 розд. IV Порядку № 1162.

У разі прийняття фізичними особами рішення про припинення незалежної професійної діяльності, такий платник ЄСВ зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника ЄСВ за формою № 7-ЄСВ (додаток 4 до Порядку № 1162) та копію документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Остаточні розрахунки з контролюючим органом. платник єдиного внеску здійснює на основі акта перевірки або акта звірки (п. 3 розд. V Порядку № 1162).

Після проведення остаточного розрахунку платником ЄСВ контролюючий орган знімає його з обліку, вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку та видає (надсилає) повідомлення про зняття з обліку платника ЄСВ за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 7 до Порядку № 1162

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників (п. 5 та 6 розд. V Порядку № 1162).

Як новоствореному підприємцю стати «спрощенцем»?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє інформує. Новостворені фізичні особи – підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали таку заяву, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Якщо суб'єкт господарювання відразу у місяць реєстрації не скористався своїм правом перейти на спрощену систему оподаткування, то така можливість у нього буде у наступному кварталі. Для цього потрібно подати заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Нагадуємо, прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування можливо тільки один раз протягом календарного року.

Методичні рекомендації щодо заповнення реквізитів розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує. Форму розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води (далі - Розрахунок) додатка 5 до Податкової декларації з рентної плати затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 №927, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за №1539/29669 (далі - Декларація).

Розрахунок заповнюється платниками рентної плати за спеціальне використання води, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні користувачі), та використовують воду для потреб рибництва (далі - платник).

Заповнення рядка 6 Розрахунку платниками здійснюється із застосуванням Кодифікації водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води згідно з розділом IX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) відповідно до додатка 16 до Декларації.

При цьому при декларуванні податкових зобов’язань з Рентної плати для кожного типу водного об’єкта, зазначеного у рядку 6 Розрахунку, відповідно до додатка 16 до Декларації складається окремий Розрахунок.

Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води з водних об’єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення, у рядку 6 Розрахунку зазначають код:

«1.1.1» - для поверхневих водних об’єктів;

«1.1.3» - для підземних водних об’єктів.

Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води зі змішаних джерел водопостачання, які формуються (наповнюються) як з поверхневих, так і підземних водних об’єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення (далі - змішані джерела водопостачання загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод зі змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення споживачам, керуючись п.255.10 ст.255 Кодексу, складають стільки Розрахунків до Декларації, скільки водних об’єктів входять до складу таких змішаних джерел із зазначенням у рядку 6 кодів:

«1.1.2» - у частині обсягів води, що визначаються як частка поверхневих вод у загальному обсязі спожитих вод зі змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, величина якої визначається у технічній документації первинного водокористувача;

«1.1.4» - у частині обсягів води, що визначаються як частка підземних вод у загальному обсязі спожитих вод зі змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, величина якої визначається у технічній документації первинного водокористувача.

При цьому об’єкт оподаткування Рентної плати за кожним типом водного об’єкта обчислюється із урахуванням відсоткового співвідношення та відповідної ставки Рентної плати, визначеної відповідно до п. 255.5 ст. 255 Кодексу.

Платники, які використовують воду загальнодержавного значення, яка входить до складу напоїв, у рядку 6 Розрахунку зазначають код водного об’єкта:

«2.1.1» - у разі використання води виключно з поверхневих водних об’єктів;

«2.1.3» - у разі використання води виключно з підземних водних об’єктів;

«2.1.2» - у разі використання води з поверхневих водних об’єктів, з яких формуються змішані джерела водопостачання;

«2.1.4» - у разі використання води з підземних водних об’єктів, з яких формуються змішані джерела водопостачання.

Житлово-комунальні підприємства, які використовують воду загальнодержавного значення, у рядку 6 Розрахунку зазначають код водного об’єкта:

«4.1.1» - у разі використання води виключно з поверхневих водних об’єктів;

«4.1.3» - у разі використання води виключно з підземних водних об’єктів;

«4.1.2» - у разі використання води з поверхневих водних об’єктів, з яких формуються змішані джерела водопостачання;

«4.1.4» - у разі використання води з підземних водних об’єктів, з яких формуються змішані джерела водопостачання.

Платники, які використовують воду для потреб рибництва, необхідну для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів, у рядку 6 Розрахунку зазначають код водного об’єкта:

«5.1.1»- для поверхневих водних об’єктів;

«5.1.2» - для підземних водних об’єктів.

За води кар’єрні, шахтні, дренажні, у рядку 6 Розрахунку зазначається код водного об’єкта:

«6.1.1» - водні об’єкти загальнодержавного значення.

За води для потреб гідроенергетики, у рядку 6 Розрахунку зазначається код водного об’єкта:

«7.1.1» - водні об’єкти загальнодержавного значення.

 

Webmaster Bissiko Studio - Создание сайтов
Copyright 2011 © Центральна районна у місті Дніпрі рада

Центральна районна у місті Дніпрі рада
вул. Князя Ярослава Мудрого, 42; тел.: (056) 744-17-02; e-mail: kirovkadp@i.ua