На главнуюНаписать письмоКарта сайта
Пошук по сайту:

НОВИНИ

08. 11. 2017

Увага! ГУ ДФС у Дніпропетровській області попереджає про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскал…

Детальніше

03. 11. 2017

Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі інформує

Детальніше

Баннер
НОВИНИ ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє
НОВИНИ
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє
11. 08. 2017

До уваги платників податків: режим роботи ЦОПів у святкові та вихідні дні серпня 2017 року!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує про режим роботи центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) у святкові та вихідні дні серпня 2017 року:

- 19 серпня 2017 року – робочий день до 16 год. 45 хв.;

- 25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13 год. 00 хв.;

- 24, 26 та 27 серпня 2017 року – вихідні дні.

 

Мирослав Продан: Заборгованість з відшкодування податку на додану вартість скорочено на 90,5%

Протягом січня-липня 2017 року платникам відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 66 млрд. грн. Це на 41,4%, або на 20 млрд.грн. перевищує відповідний період минулого року. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, майже 96% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 60% повернуто платникам протягом квітня-липня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 38,5 млрд. грн. відшкодовано 41,4 млрд. грн. ПДВ.

Очільник ДФС також розповів, що з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 90,5%, або майже на 13,9 млрд. грн.

«Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 серпня цей показник вже склав 1,86 млрд грн. Лише за перший тиждень цього місяця сума заборгованості зменшилась ще на 410 млн грн. Маємо надію, що до кінця року питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС. Вимагаючи від бізнесу чесних та прозорих правил гри, а система моніторингу ризикових податкових накладних лише за місяць дії перекрила більшість схем ухилення, держава повинна виконувати свої зобов'язання перед компаніями», – наголосив Мирослав Продан.

Аліна Данченко: За січень-липень 2017 року обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 5 разів, до бюджету надійшло 3,8 млрд. грн. митних платежів

Завдяки внесеним змінам до Податкового кодексу України для ввезення автомобілів фізичними та юридичними особами ставки акцизного податку знизилися у 10-20 разів. Про це повідомила директор Департаменту адміністрування митних платежів ДФС Аліна Данченко.

За її словами, зазначена норма діє з 01 серпня 2016 року (часу набуття чинності Закону України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів») до 31 грудня 2018 року.

«Наприклад, ставка акцизного податку на авто з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1000 куб. см, але не більш як 1500 куб. см, що використовувалися не більш як п'ять років (код згідно з УКТ ЗЕД 8703 22 90 10) знижена у 21 раз - з 1,367 євро до 0,063 євро за 1 куб. см», – розповіла Аліна Данченко.

Зменшення ставок акцизного податку сприяло зменшенню загального податкового навантаження, яке на сьогодні складає приблизно 35-40% до вартості автомобіля. До набрання чинності закону акцизний податок був настільки великий, що податкове навантаження на вживаний транспортний засіб сягало 90% – майже стільки, скільки коштував цей автомобіль.

«Внаслідок зменшення податкового тиску у зв’язку з прийняттям закону кількість оформлених транспортних засобів зросла у рази та продовжує збільшуватись. Якщо раніше в середньому за місяць ввозилося близько 1 тисячі вживаних авто, то у поточному році – більше ніж 5 тисяч авто щомісячно, а у липні ввезено понад 6 тис. таких автомобілів», – підкреслила Аліна Данченко.

Вона також розповіла, що під час підготовки закону були здійснені попередні розрахунки, за якими було розраховано можливе зменшення надходжень митних платежів на 1 млрд. грн. в середньому за рік через зниження ставок акцизного податку. Водночас, за січень-липень 2017 року обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 5 разів порівняно з відповідним періодом 2016 року (до набрання чинності Законом). Внаслідок цього за неповний рік дії Закону до бюджету надійшло 3,8 млрд. грн. митних платежів.

«Такі нормативні зміни сприяли не лише оновленню парку автомобілів та збільшенню надходжень податків, а й тому, що тепер більша кількість людей можуть собі дозволити ввезти автомобіль», – наголосила Аліна Данченко.

Павло Дроняк: Якщо власниками нерухомості є кілька осіб, сплачувати податок буде кожен з них за свою частку, виділену в натурі

Якщо нерухомість знаходиться в частковій власності кількох осіб і розділена в натурі, то сплачувати податок на нерухомість буде кожний власник за свою частку. Якщо ж нерухомість знаходиться в загальній спільній власності кількох осіб та не розділена в натурі, то сплачувати податок буде один із власників за їх згодою. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факты».

За його словами, пільга по сплаті податку у такому випадку надається конкретному громадянину на ті метри житлової нерухомості, які є його власністю як окремо зареєстровані у держреєстрі.

«Тобто, коли квартирою у 150 квадратних метрів у рівних частках володіють дві особи і дві частки рахуються в реєстрі як окремі об’єкти, кожному з них належить по 75 квадратних метрів. Оскільки Податковим кодексом передбачена пільга на 60 квадратних метрів для кожного власника, то сплачувати обидва будуть тільки за «зайві» 15 квадратів», – зазначив Павло Дроняк.

Він також роз’яснив, що якщо нерухомість не розділена в натурі і у реєстрі рахується як один об’єкт, яким володіють кілька осіб, тоді оподатковуватися будуть 90 квадратних метрів, оскільки 150 квадратів зменшуються на пільгові 60. При цьому пільга надаватиметься тільки одному з власників, на якого в держреєстрі зареєстрована квартира.

«Пільга надається незалежно від кількості квартир. Але при цьому пільги по сплаті податків не надаються на об’єкти, які використовуються власниками для отримання доходів. Наприклад, якщо в одній квартирі людина мешкає а іншу – здає в оренду або використовує як офіс для підприємницької діяльності, тоді за другу квартиру стягують податок без надання пільги», – підкреслив Павло Дроняк.

Нагадаємо, що цього року платники сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2016 рік. Платниками є всі фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. У сплаті податку законодавством передбачено пільги. Так, база оподаткування зменшується на 60 кв. метрів для квартир незалежно від їх кількості, які перебувають у власності фізичної особи, на 120 кв. метрів для житлових будинків та на 180 кв. метрів для різних типів об’єктів житлової нерухомості.

Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до податкових органів для звірки даних.

Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до податкових органів для звірки.

Майже 11,2 млрд. гривень податкових платежів отримали місцеві бюджети дніпропетровщини з початку року

За сім місяців 2017 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 11 млрд. 185,0 млн. гривень, що в порівнянні з минулим роком на 2 млрд. 481,3 млн. гривень, або на 28,5% більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у  Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпровського регіону займає податок на доходи фізичних осіб – майже 55%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 6 млрд. 138,2 млн. гривень.

Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 2 млрд. 75,4 млн. гривень, а фізичні особи – 154,3 млн. гривень цього платежу. Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 971,3 млн. гривень єдиного податку. Податок на прибуток підприємств склав 595,6 млн. гривень.

У Дніпрі ліквідовано центр мінімізації митних платежів

У Дніпрі співробітники податкової міліції ліквідували центр мінімізації митних платежів з оборотом понад 103 мільйони гривень.

У ході операції «Рубіж-2017» і розслідування кримінального провадження, відкритого за ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) КК, було встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги з незаконного заниження митної вартості імпортованих товарів.

Для ведення незаконної діяльності зловмисники зареєстрували на підставну особу компанію та, використовуючи її реквізити, здійснювали імпорт будівельних матеріалів з Туреччини. При цьому для митного оформлення при сприянні брокерів подавалися документи, що містять недостовірні відомості про вартість товарів, у результаті чого занижувалася їх митна вартість.

У подальшому імпортовані товари продавалися за готівку, а документально відображалась їх реалізація на адресу фіктивних підприємств.

Всього таким чином на територію України було імпортовано товарів більш ніж на 103 мільйони гривень. Сума несплачених податків і митних платежів становить понад 4,2 мільйона гривень. Наразі встановлено компанії – вигодонабувачі.

У результаті проведених в Дніпрі та Одесі обшуків було вилучено близько 323 тонн гіпсу вартістю близько 1,6 мільйона гривень, комп'ютерна техніка, фінансово – господарські документи, чорнові записи та печатки підприємств.

Слідчі дії тривають.

Понад 760 млн. грн. єдиного внеску надійшло від платників Центрального району м.Дніпра

Впродовж січня  - липня 2017 року платниками Центрального району м.Дніпра забезпечино надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 760,7 млн. грн. Якщо цей показник порівняти з відповідним періодом 2016 року, то цьогорічна сплата єдиного внеску більше на 167 млн. грн.

При цьому, у липні 2017 року платники єдиного внеску Центрального району перерахували на рахунки Держказначейства 117,2 млн. грн., що на 32,6 млн. грн. більше липневих надходжень минулого року.

Нагадуємо, що у зв’язку з підвищенням з 1 травня 2017 року розміру прожиткового мінімуму (1684 грн.  для працездатних осіб), зросла максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок, яка становить 42 100 грн. (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений в місяці нарахування доходу). Відповідно збільшився максимальний розмір нарахованого ЄСВ. З 1 травня 2017 року він становить 9262 грн. (42 100 грн. х 22%) або 3540,61 грн. (42 100 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа.

Крім того, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності й пологах у розрахунку на місяць не повинні перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, тобто 42 100 грн.

Без змін залишився розмір мінімального страхового внеску (704 грн.) для платників єдиного податку 2 і 3 груп, самозайнятих осіб, ФОП на загальній системі оподаткування та 352 грн. для платників єдиного податку 1 групи.

Громадяни Дніпропетровської області подали майже 43 тисячі декларацій про майновий стан і доходи

Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить 42,9 тисяч на загальну суму  2,5 млрд. гривень. До бюджету за результатами декларування надійде: 92,3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 14,9 млн. грн. військового збору. Це відповідно на 15,0 млн. грн. та на 1,9 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (5561 на загальну суму 685,8 млн. грн.), від продажу рухомого або нерухомого майна (585 на загальну суму 152,2 млн. грн.). Іноземний дохід в розмірі 82,9 млн. грн. задекларували 234 мешканця Дніпровського регіону.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 189 громадян області. За результатами декларування вони сплатять 23,8 млн. грн. ПДФО та  2,9 млн. грн. військового збору.

Разом з тим, 5992 мешканця Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 9,2 млн. грн.

Якщо втрачена та/ або пошкоджена інформація через кібератаку – порядок дій платника для незастосування штрафних санкцій.

На численні запитання платників податків ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє: 26.07.2017 набрав чинності Закон України від 13.07.2017 №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон №2143).

Відповідно до цього Закону, тимчасово, до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом №2143 зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності.

Як зазначила Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу, документами, які підтверджують несанкціоноване втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків, зокрема, є копії заяви до правоохоронних органів або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.10 розділу 6 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, зі змінами та доповненнями у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право, зокрема, отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

До уваги нотаріусів та посадових осіб органів місцевого самоврядування: заповнюємо форму 1дф після оформлення спадщини (подарунку)

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що відповідно до чинного законодавства видача свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, здійснюється нотаріусом або в сільських населених пунктах - уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

При цьому, свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю - нерезиденту нотаріусом або в сільських населених пунктах - уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування видається за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вартості об'єкта спадщини.

Згідно із внесеними у 2017 році до ст. 174 Кодексу Законом України від 23 лютого 2017 року  № 1910-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» змінами інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом IV Кодексу для податкового розрахунку, до контролюючого органу щокварталу подають: нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У податковому розрахунку обов'язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу, а саме спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення у понятті, визначеному Кодексом.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556.

Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається в податковому розрахунку за такими ознаками:

- за ознакою «113» - про отримання будь-якого об'єкта спадщини членами
сім'ї першого та другого ступенів споріднення спадкодавця;

- за   ознакою   «114»   -   про   отримання будь-якого   об'єкта   спадщини
спадкоємцями, які не є членами сім'ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;

- за   ознакою   «115»   -   про   отримання   будь-якого   об'єкта   спадщини
(подарунка) від нерезидента або отриманий нерезидентом;

- за ознакою «116» - про отримання спадщини (подарунка) у вигляді
рухомого та нерухомого майна, коштів особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;  про отримання  спадщини  (подарунка) у   вигляді  рухомого  та   нерухомого  майна дитиною-інвалідом;

- за ознакою «117» - про дохід, отриманий платником податку внаслідок
прийняття ним у спадщину чи дарунок грошових заощаджень, поміщених до 02.01.92 р. в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР. Що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової   безпроцентної   позики    1990 р., облігації   Державної   внутрішньої виграшної  позики   1982 р.,  державні    казначейські    зобов'язання    СРСР, сертифікати   Ощадбанку  СРСР)  та  грошові заощадження громадян  України, поміщені   в   установи   Ощадбанку   України   та   колишнього   Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 рр., погашення яких не відбулося.

Важливо знати: якщо ви продаєте нерухомість.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що відповідно до п.172.1ст .172 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

П.172.2 ст.172 ПКУ визначено, що   дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п.172.1  ст.172, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п.172.1 ст.172, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ , -  5% .

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.

Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта,розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

При обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:

а) у абзаці першому п.172.1 ст.172, - не оподатковується;

б) у п.172.2  ст.172, - оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст. 167 ПКУ, – 5%.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

Відповідно до п.172.8 ст.172 ПКУ, для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

 

Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.

1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).

2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.

3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.

4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

 

Затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №584, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №858/30726 (далі – Наказ №584).

Наказом №584 відповідно до статті 91 «Податковий керуючий» глави 9 «Погашення податкового боргу платника податків» розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Положення).

Положення регламентує правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (далі – перевірка стану збереження заставного майна).

Метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.

Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих.

Для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 1 до Положення).

За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – акт перевірки) (додаток 2 до Положення), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3 до Положення). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід’ємною частиною акта перевірки.

Наказом №584 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №573 «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1843/24375.

Наказ №584 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

Як функціонує система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних та як діти платнику у разі їх блокування

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Державна фіскальна служба України у листі від 27.07.2017 №19915/7/99-99-08-04-01-17 надала роз’яснення щодо функціонування системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних та як діти платнику податків у разі їх блокування.

Так, відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з 1 липня 2017 року функціонує система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим у Мін’юсті 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – наказ № 567).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК цим Критеріям (далі – Моніторинг).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) першу квитанцію з повідомленням про зупинення реєстрації такої ПН/РК та виявлені помилки та пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом № 567, та/або Таблицю даних платника податків (далі – Таблиця), яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F) 1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення формується окремо по кожній ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН. До Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 Мб).

Таблиця даних платника податку подається за формою J(F) 1312301 згідно з додатком до Критеріїв, що відображає специфіку господарської діяльності.

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010).

Звертаємо увагу, що подаючи Таблицю відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення.

Електронні формати Повідомлення та додатка до нього розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Підтвердженням про отримання Повідомлення є квитанція про доставку.

Протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, комісією ДФС приймається та надсилається платнику податку друга квитанція з повідомленням про результат обробки призупиненої ПН/РК та Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (друга квитанція).

Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 485, яка набрала чинності 14.07.2017.

Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 ПКУ.

Нацбанком України затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об'єктом оподаткування ПДВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що 04.08.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 01.08.2017 №73 (далі – Постанова №73).

Постановою №73 відповідно до статті 196 «Операції, що не є об’єктом оподаткування» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями та з метою визначення операцій, які належать до послуг з розрахунково-касового обслуговування. затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування.

Згідно з цим нормативно-правовим документом, до таких видів операцій відносяться:

1. Операції з відкриття (закриття) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах, банківських металах.

2. Операції з документарного оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів.

3. Операції з проведення розрахунків клієнтів.

4. Операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною.

5. Операції з касового обслуговування клієнтів.

6. Операції із електронними платіжними засобами.

7. Операції з векселями.

8. Операції з використанням електронних грошей.

Постановою №73 визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 15.11.2011 №400 «Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за №1410/20148.

 

Webmaster Bissiko Studio - Создание сайтов
Copyright 2011 © Центральна районна у місті Дніпрі рада

Центральна районна у місті Дніпрі рада
вул. Князя Ярослава Мудрого, 42; тел.: (056) 744-17-02; e-mail: kirovkadp@i.ua